ГУРЕЇВ Олекса (Олексій) Іванович

ГУРЕ́ЇВ Олекса (Олексій) Іванович

• ГУРЕЇВ Олекса (Олексій) Іванович

[29.IX (12.X) 1913, с-ще рудника Інгулець, тепер м. Інгулець Дніпроп. обл.]

- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1948. Закінчив 1940 Київ. пед. ін-т. Друкується з 1930. Перша книжка — зб. віршів "Ентузіасти шахт" (1932). У повістях "На околиці" (1934), "Осокорівські друзі" (1946), "Повість учителя" (1955), "Осінні квіти" (1966), "Творчість" (1968), "За снігами білими" (1973) та ін., романах "Наша молодість" (1949), "Життя іде" (1954), "Друзі не зраджують" (1963) відобразив життя і працю робітн. класу, зокрема криворізьких гірників, та сучас. інтелігенції. Повісті "Комендантська година" (1979) і "Полум'я над Дніпром" (1987) — про діяльність київських підпільників у роки німецько-фашистської окупації. Автор поеми "Легенда про Кобзаря" (1961). Окремі твори Г. перекладено рос., чес., угор., нім. мовами.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Наша молодость. М., 1951; Жизнь идет. М., 1956; Осенние цветы. — Рояль и скальпель. М., 1973; Комендантский час. М., 1983.

Д. О. Міщенко.