ГУСЕЙН МЕХТІ

ГУСЕ́ЙН МЕХТІ

• ГУСЕЙН МЕХТІ

(справж. — Гусейнов Мехті Алі оглу; 22.III 1909, с. Щихли, тепер Казах. р-ну Аз. РСР — 10.III 1965, Баку)

- азерб. рад. письменник, народний письменник Аз. РСР з 1964. Член КПРС з 1941. Закінчив 1930 Азерб. ун-т (Баку). В романі "Повінь" (1933 — 36) відобразив боротьбу за Рад. владу в Азербайджані; повість "Тарлан" (1940) — про соціалістичну перебудову азерб. села. Автор першої азерб. історичної повісті "Комісар" (1942), присвяченої Мешаді Азізбекову — одному з 26 бакинських комісарів.

У роки Великої Вітчизн. війни написав повість "Клич", істор. драму "Джаваншир", п'єсу "Чекання" (1944, у співавт. з 1. Ефендієвим) — про вірність громадян. обов'язку. Романи "Апшерон" (1947; Держ. премія СРСР, 1950) і "Чорні скелі" (1958) відтворюють життя і працю бакин. нафтовиків. Про роль народу-творця в історії, долі простих людей ідеться в романі "Ранок" (ч. 1 — 2, 1950 — 53). У 1966 посмертно опубл. роман Г. М. "Підземні води течуть в океан". Окремі твори Г. М. переклали Є. Дроб'язко, Г. Кудінич, І. Щербина та В. Ціпко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Апшерон. К., 1951; Ранок. К., 1955; Сутичка. К., 1971; Рос. перекл. — Черные скалы. М., 1960; Повести. Рассказы. Пьесы. М., 1971.