ДІБРОВА Іван

ДІБРО́ВА Іван

• ДІБРОВА Іван

(справж. — Гордий Гаврило Васильович; 21.VII 1881, с. Добринівці, тепер Заставнівського р-ну Чернів. обл. — 6.VI 1917, Відень)

- укр. письменник і публіцист. Нар. в сім'ї селянина. Навчався в Чернів. учит. семінарії, 1903 його виключили через політ. неблагонадійність, був під арештом. Літ. діяльність почав 1903. Друкувався в газетах "Буковина", "Народне багатство", "Громадянин", "Іскра", журн. "Промінь" та ін. Автор віршів, оповідань, нарисів і статей (у т. ч. про Т. Шевченка). Зображував тяжке життя селянина, засуджував капіталістич. устрій, показував наростання протесту проти соціального й нац гноблення (вірші "Щастя", 1905; "Весна іде". 1906; "Думка хлібороба", "За землю", "В мужицькій хаті", "І день, і ніч працює хлоп", усі — 1907; "Марта", 1908; "Побіда", 1909, тя ін.). В окремих творах відгукнувся на революційні події 1905 — 07 в Росії.

♦ Тв.: [Твори]. В кн.: Письменники Буковини початку XX століття К., 1958; [Твори]. В кн.: Антологія українського оповідання, т. 2. К., 1960.

Ф. П. Погребенник.