ДАВИДОВ Енвер Муртазійович

ДАВИ́ДОВ Енвер Муртазійович

• ДАВИДОВ Енвер Муртазійович

(21.III 1919, с. Камишла, тепер Клявлінського р-ну Куйбишев. обл. — 23.VI 1968, Казань)

- татар. рад. поет. Член КПРС з 1942. Закінчив 1933 сільськогосп. технікум (с. Камишла). Учасник Великої Вітчизн. війни. В поемах "У колгоспі „Зоря комунізму"" (1949), "Передові" (1952), "Розлив" (1955), "Дівчина з ферми" (1960), "На перехресті епох" (1961), зб. віршів і поем "Сибірський тракт" (1967), романі у віршах "Після безсонної ночі" (1972) відобразив складні процеси соціалістич. будівництва, працю рад. людей у повоєнні роки. Творчості Д. властиві політ. загостреність, динамічність сюжету, експресивність образів. Писав і для дітей. Вірш "Прапороносці дружби" (1954) — про возз'єднання України з Росією. Переклав окремі твори Т. Шевченка (вірші "Вітре буйний, вітре буйний!", "Минають дні, минають ночі", "Тяжко-важко в світі жити", вступ до балади "Причинна"), В. Сосюри, М. Рильського.

♦ Тв.: Рос. перекл. — После бессонной ночи. Казань, 1980.

Р. К. Ганієва.