ДАВТЯН Ваагн Арменакович

ДАВТЯ́Н Ваагн Арменакович

• ДАВТЯН Ваагн Арменакович

(15.VIII 1922, м. Арапкир, Туреччина)

- вірменський рад. поет, член-кор. АН Вірм. РСР з 1986. Член КПРС з 1952. З 1926 живе у Вірменії. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1948 Єреван. ун-т. У збірках "Перше кохання" (1947), "Ранок світу" (1950), "Світанок у горах" (1957), "Літній грім" (1964), "Неопалима купина" (1972), "Оповідь про любов" (1982), "Вранішнє світло" (1984) та ін. Д. звертається,до жанрів ліричного вірша, балади, оповіді. Автор поем "Тондракійці" (1961) — про вірм. соціальний рух 9 ст., "Дорога через серце" (1952) — про Героя Рад. Союзу У. Аветісяна, зб. істор. поем "Біля вогнища" (1969), зб. віршів і поем "Безсоння" (1987), книги "Добрий велетень. Зустрічі з Вільямом Сарояном" (1979) і літературно-крит. статей "Спочатку було слово..." (1989). Переклав деякі поезії В. Сосюри ("О, не даремно!..", "Зелений день, степи шовкові...", "Ластівки на сонці, ластівки на сонці...", "На Дніпрі", "Щастя перемоги..."та ін.), Л. Первомайського ("Шість імен", "Уляна", цикл віршів про Вірменію), Л. Дмитерка ("Осінь", "Ти жила на голубому Доні", "Береза"), В. Кочевського ("Чому я про Вірменію пишу", "Вірменія", "Дзюркотав струмок під каменем"). Опубл. ряд статей про Т. Шевченка. Окремі твори Д. переклали Л. Первомайський, М. Лещенко та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Вірменська радянська поезія. Антологія. К., 1980; Рос. перекл. — Сказание о любви. М., 1984; Моя малая родина. Ереван, 1988.

С. Г. Амірян.