ДАГЛАРДЖА (Dağlarca) Фазил Хюсню

ДАГЛАРДЖА́ (Dağlarca) Фазил Хюсню

• ДАГЛАРДЖА (Dağlarca) Фазил Хюсню

(13.II 1914, Стамбул)

- тур. поет. Закінчив 1935 військ. уч-ще. Популярність здобув збіркою "Дитя і Аллах" (1940). З кін. 40-х pp. у творчості Д. переважає громадян. лірика. У збірках "Земля — мати" (1950), "Голодне письмо", "Сіваська мурашка" (обидві — 1951) показав тяжку долю тур. селян. У 60-х pp. у поезії Д. звучить тема відповідальності за долю планети в цілому й кожної людини зокрема (збірки "Пісня Алжіру", 1961; "Наша в'єтнамська війна", 1966). У збірках "Хіросіма" (1970), "Герой Мустафа Кемаль Ататюрк" (1973), "Півень" (1977), "Нейтронна бомба" (1981) пише про безправне й злиденне життя нар. мас Туреччини, безробіття, вимушену еміграцію. Оновлює й ускладнює поетичні форми, широко використовує метричну систему, символи і образи народної поезії. Написав кілька книжок для дітей. Окремі вірші Д. переклав М. Мірошниченко.

Тв.: Укр. перекл. — (Вірші). "Всесвіт", 1982, № 10; Рос. перекл. — Четырехкрылая птица. К., 1984.

Літ.: Меликов Т. Д. Турецкая поэзия 60-х — начала 70-х годов. М., 1980.

Г. І. Халимоненко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me