ДЕЙ Олексій Іванович

• ДЕЙ Олексій Іванович

(30.III 1921, с. Синявка, тепер Менського р-ну Черніг. обл. — 6.VIII 1986, Київ)

- укр. рад. літературознавець, фольклорист і книгознавець, доктор філол. наук з 1960, професор з 1965. Член КПРС з 1948. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1942 Об'єднаний Укр. ун-т у Кзил-Орді (Каз. РСР). Працював 1962 — 86 зав. відділом фольклористики ІМФЕ АН УРСР. Автор праць з фольклористики, літературознавства, журналістики. Значне місце в доробку Д. посідають дослідження про фольклористичну діяльність Т. Рильського, М. Павлика, В. Гнатюка, Лесі Українки, А. Кримського та ін., про зв'язок з фольклором творчості Марка Вовчка, І. Нечуя-Левицького, П. Грабовського, М. Рильського та ін. Особливу увагу приділив життю й діяльності І. Франка ("Іван Франко і народна творчість", 1955; "Народні пісні в записах Івана Франка", 1966; "Спілкування митців з народною поезією", 1981, та ін.). За франкознавчі дослідження удостоєний премії ім. І. Я. Франка АН УРСР (1983). Йому належать і монографії про жанри укр. фольклору: "Народнопісенні жанри" (в. 1 — 2, 1977 — 83), "Українська народна балада" (1986), з історії журналістики та книгознавства. Розробив наук. концепцію видання багатотомної серії "Українська народна творчість", підготував збірники фольклор. записів З. Доленги-Ходаковського (1974), О. та Ф. Бодянських (1978), Марка Вовчка та О. Марковича (1983).

♦ Тв.: Українська революційно-демократична журналістика. К., 1959; Книга і друкарство на Україні. К., 1965 [у співавт.]; Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI — XX ст.). К., 1969; Сторінки з історії української фольклористики. К., 1975; Поетика української народної пісні. К., 1978; І. Франко. Життя і діяльність. К., 1981: Історія української дожовтневої журналістики. Львів. 1983 [у співавт.].

І. П. Березовський.