ДЕМІРЧЯН Деренік Карапетович

ДЕМІРЧЯ́Н Деренік Карапетович

• ДЕМІРЧЯН Деренік Карапетович

[6(18).II 1877, м. Ахалкалакі, тепер у складі Груз. РСР — 6.XII 1956, Єреван]

- вірм. рад. письменник, академік АН Вірм. РСР з 1953. Закінчив 1909 Женев. ун-т. Революц. події 1905 відтворив у поемі "Ленк-Тімур" (1913). Любов'ю до людини, оптимізмом пройнята зб. поезій "Весна" (1920). Соціальні зміни в житті народу після встановлення Рад. влади у Вірменії змалював у повістях "Рашид" (1929) і "Ніг'яр" (1930), у п'єсах "Фосфоричне свічення" (1932), "Наполеон Коркотян" (1934) і "Рідний край" (1939). В основі роману "Вардананк" (кн. 1 — 2. 1943 — 46; 2-е перероблене видання 1951; укр. перекл. і передмова Л. Задорожної) — героїчні сторінки вірм. історії. Серед творів повоєнного часу — незакін. роман "Месроп Маштоц" (ч. 1, 1956) — про вірм. просвітителя і вченого 4 — 5 ст. Автор творів для дітей, літературознавчих праць, публіцистич. статей. Портрет с. 29.

Тв.: Укр. перекл. — Вардананк, кн. 1 — 2. К., 1984 — 86; Рос. перекл. — Вардананк, кн. 1 — 2. Ереван, 1974; Повести и рассказы. Ереван, 1977.

Л. М. Задорожна.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me