ДЕМ'ЯНЧУК Василь Климентійович

ДЕМ'ЯНЧУ́К Василь Климентійович

• ДЕМ'ЯНЧУК Василь Климентійович

(13.I 1897, с. Надвірна, тепер місто Івано-Франк. обл. — 28.XI 1938, м. Медвеж'єгорськ Карельської АРСР)

- український рад. мовознавець. Закінчив 1922 Київ. ін-т нар. освіти. З 1919 працював в АН УРСР, одночасно (1926 — 29) викладав у Київ. ін-ті нар. освіти. Автор праць з історії укр. літ. мови, історичної морфології, діалектології, орфографії та історії мовознавства: "Гнат (Ватрослав) Ягач (1838 — 1923)", 1924; "До правопису слов'янських прізвищ" (1927), "Морфологія українських грамот XIV і першої половини XV віку", "До характеристики гуцульського говору", "Бібліографічний огляд української діалектології за pp. 1914 — 1927" (усі — 1928). Разом з А. Кримським уклав "Хрестоматію з пам'ятників староукраїнщини XI — XVIII вв." (1922). Незаконно репресований 1938. Реабілітований 1957.

Літ.: Жовтобрюх М. А. Василь Климентійович Дем'янчук. "Мовознавство", 1972, № 1.

М. А. Жовтобрюх.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me