ДЖЕМАЛЬЗАДЕ, Джамалзаде Мохаммед Алі

ДЖЕМАЛЬЗАДЕ́, Джамалзаде Мохаммед Алі

• ДЖЕМАЛЬЗАДЕ, Джамалзаде Мохаммед Алі

(14.I 1892, м. Ісфаган)

- іранський письменник. Закінчив 1914 Діжонський університет (Франція). Більшу частину життя провів в еміграції (1916 — 31 у Берліні, пізніше — в Женеві). Започаткував жанр реаліст. новели в Іран. л-рі (збірки "Що було й чого не було", 1922; "Дядько Хосейн Алі", 1942; "Гірке й солодке", 1955). Автор повістей "Дім божевільних" (1942), "Долина страшного суду" (1944), "Галташандиван" (1945), "Ринва" (1947), "Що верх, що низ — той самий крам" (т. 1 — 2, 1955, автобіогр.), кількох п'єс. Окр. новели Д. переклали Б. Нікітін, О. Сафаров, Н. Фурсенко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Новели. Із збірки "Що було й чого не було". Х., 1932; Рос. перекл. — Были и небылицы. М., 1936; Всякая всячина. М., 1967.

■ Літ.: Комиссаров Д. С. Очерки современной персидской прозы. М., 1960; Дорри Д. Мохаммад Али Джамаль-заде. М., 1983; Дорри Д., Сафарова Н. М. Джамаль-заде. Биобиблиографический указатель. М., 1972.

Р. І. Доценко.