ДИМОВ Димитр Тодоров

ДИ́МОВ Димитр Тодоров

• ДИМОВ Димитр Тодоров

(25.VI 1909. м. Ловеч — 1.IV 1966, Бухарест, похов. у Софії)

- болг. письменник. Член БКП з 1946. Закінчив 1934 Софійський ун-т. Працював у ньому професором анатомії, ембріології й гістології (з 1953). Літ. діяльність почав романом "Поручик Бенц" (1938). У романі "Приречені душі" (1945) викрив реакц. дії певних церк. кіл у період нац.-революц. війни в Іспанії 1936 — 39. Широку панораму життя Болгарії 30 — 40-х pp., боротьбу робітників проти тютюнових магнатів, духовну деградацію буржуазії подано в романіепопеї "Тютюн" (1951, 2-а ред. — 1953). Роман-сповідь "Ахіллесова п'ята" (1966, незакін.) присвячено формуванню гармонійної особистості сучасника. Автор п'єс "Жінки з минулим" (1959), "Винний" (1961) та ін., подорожніх нарисів. Твори Д. відзначаються глибиною соціально-психол. аналізу, пластичністю малюнка. Окремі романи Д. переклали П. Новохацький, І. Недялков, В. Захаржевська, Н. Никифорова. Героїко-романтичну драму "Перепочинок в Арко Іріс" (1963) поставлено на Україні (Дніпропетровськ, 1973).

♦ Тв.: Укр. перекл. — Перепочинок в Арко Іріс. К., 1972; Тютюн. К., 1975; Приречені душі. К., 1980; Рос. перекл. — Собрание сочинений, т. 1 — 4. М., 1977 — 78.

■ Літ.: Захаржевська В. О. Димитр Димов. К., 1978; Лихачева Л. П. Димитр Димов. Биобиблиографический указатель. М., 1981.

В. О. Захаржевська.