ДОНЕЛАЙТІС Крістійонас

ДОНЕЛА́ЙТІС Крістійонас

• ДОНЕЛАЙТІС Крістійонас

[21.XII 1713 (1.I 1714), с. Лаздінеляй, тепер Радвілішкського р-ну Лит. РСР — 7 (18).II 1780, с. Тольмінкеміс, тепер с-ще Чисті Пруди Нестеровського р-ну Калінінгр. обл.]

- лит. поет. Закінчив 1740 Кенігсб. ун-т. З 1743 — пастор парафії Тольмінкеміс. Збереглося 6 байок (опубл. 1824), в яких Д. викривав свавілля феодалів, несправедливість судочинства. Поема Д. "Пори року" (бл. 1765 — 75, опубл. 1818; укр. переклад Д. Чередниченка — "Літа". К., 1989), де автор виступив проти соціальної нерівності, зобразив життя лит. селян-кріпаків у Сх. Пруссії, їхній побут, — найвизначніший твір у лит. л-рі 18 ст. В основі поеми — сюжет про чотири пори року з характерними для них роботами ("Весняні радощі", "Літні роботи", "Осінні блага", "Зимові турботи"). Частину твору переклав П. Тичина.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Чотири доби року. (Із першої частини поеми "Радощі весни"). В кн.: Тичина П. Зібрання творів, т. 5, кн. 2. К., 1986; Рос. перекл. — Сочинения. Вильнюс, 1951; Времена года. Вильнюс, 1984.

■ Літ.: Довейка К. Кристионас Донелайтис. Вильнюс, 1963; Тичина П. Г. Найвеличніша вершина. В кн.: Тичина П. З минулого в майбутнє. К., 1979; Бічуя Н. Світло Донелайтіса. "Вітчизна", 1982, № 12.

Н. О. Непорожня.