ДУБИНСЬКИЙ Ілля Володимирович

ДУБИ́НСЬКИЙ Ілля Володимирович

• ДУБИНСЬКИЙ Ілля Володимирович

[17 (29).III 1898, с. Бутенки, тепер Кобеляцького р-ну Полтавської обл. — 7.X 1989, Київ]

- рос. рад. письменник. Член КПРС з 1918. Закінчив 1927 Військову академію ім. М. В. Фрунзе (Москва). Учасник громадянської війни на Україні. В 1919 — 37 — на команд. посадах у Червоній Армії, зокрема, в частинах Червоного козацтва. В 1931 — 37 — відп. секретар комісії оборони Раднаркому УРСР і ЦК КП(б)У. Друкується з 1921. Провідні теми творчості Д. — громадян. війна на Україні, походи Червоного козацтва (книги "Рейди червоної кінноти", 1927; "Контрудар", 1931; "Золота Липа", 1933; "Броня Рад", 1936; "Сурмачі сурмлять тривогу", 1961; "Історія Червоного козацтва", 1986, у співавт. з В. Г. Шевчуком, та ін.), утвердження Рад. влади на селі ("Перелом", 1930; "Відвага", 1932). Відтворив образи рад. військ. діячів В. М. Примакова, Й. Е. Якіра, П. Ф. Жмаченка, С. А. Туровського, П. П. Вершигори (повісті "Примаков", 1968; "Дзвін голосного бою", "Наперекір вітрам", 1964; "Спогади про соратників", "Портрети і силуети", "Всерйоз і надовго", обидві — 1983, премія ім. П. Г. Тичини "Чуття єдиної родини", 1984). Показав формування нової особистості в горнилі громадян. війни. Написав автобіогр. повісті "Вікно в світ", "Шатрови (Записки тайгового комбайнера)", спогади про М. Куліша і Ю. Смолича. Твори Д. відзначаються достовірністю, глибоким осмисленням подій. Був 1937 незаконно репресований. Реабілітований 1955. Окремі твори Д. переклали Б. Антоненко-Давидович, С. Ковганюк, І. Рябокляч та ін.

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 4. К., 1986 — 88; Укр. перекл. — Контрудар. К., 1958; Золота Липа. К., 1962; Віталій Примаков. К., 1977.

■ Літ.: Роготченко О. Іллі Дубинському — 85. "Літературна Україна", 1983, 31 березня; Штанько Т. Так гартувалася мрія. "Літературна Україна", 1984. 19 січня; Александров В. Співець Червоного козацтва. "Літературна Україна", 1988, 31 березня.

В. С. Брюховецький.