ДУДІН Михайло Олександрович
ДУ́ДІН Михайло Олександрович
• ДУДІН Михайло Олександрович
[7 (20).XI 1916, с. Клевново, тепер Іванов. обл.]
- рос. рад. поет, Герой Сод. Праці (1976). Член КПРС з 1951. Учасник Великої Вітчизн. війни. Друкувався у фронтовій пресі. В цей час формувався як поет (збірки "Фляга", 1943; "Шлях гвардії", 1944; "Переправа", 1945). Теми повоєнної творчості — рад. патріотизм, натхненна праця сучасника, боротьба за мир. Автор збірок "Вважайте мене комуністом" (1950), "Мости. Вірші з Європи" (1958), "До запитання" (1963), поем "Пісня Воронячій горі" (1964), "Пісня далекій дорозі", "Цикламени на цоколі" (1967), "Рубежі" (1975), "Полин. Нові вірші та переклади" (1985), "Зерна" (1987), "Закінчується двадцятий вік" (1989) тощо. Поезія Д. гостро публіцистична і водночас лірична, відзначається самобутньою метафоричною образністю. За цикли "Сиве серце", "Полярне коло", "Західний берег", "Забутий зошит", "Дерево для чорногуза" (ввійшли до збірок "Полюс", 1979, і "Дерево для чорногуза", 1980) удостоєний 1981 Держ. премії СРСР. Виступає також як прозаїк і публіцист (повість "Де наша не пропадала", 1965; книги про л-ру "Поле тяжіння" і "Проза про поезію", обидві — 1981) та перекладач (переклав ряд поезій М. Бажана, С. Голованівського, І. Драча, Д. Павличка та ін.). Окремі твори Д. переклали Д. Павличко, A. Глущак, Р. Лубківський, В. Коломієць, B. Лагоза, П. Мовчан, Ю. Сердюк, М. Зісман, А. Кацнельсон, К. Дрок.
♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 4. М., 1987 — 88; Зерна, л., 1987; Укр. перекл. — Гриденко. "Вітчизна", 1974, № 1; Перед сінокосом. "Вітчизна", 1975, № 12; Солов'ї. К., 1976; Пісня — дружби вірної сестра. В кн.: Голоси Росії. К., 1978; Вважайте мене комуністом. В кн.: Сузір'я, в. 17. К., 1982; Ластівка через Ла-Манш. В кн.: Світовий сонет. К., 1983; [Вірші]. В кн.: Слов'янська ліра. К., 1983; [Вірші]. "Прапор". 1987, № 4; [Вірші]. В кн.: Автографи. Одеса, 1988.
■ Літ.: Хренков Д. Михаил Дудин. М., 1976; Шошин В. А. Михаил Дудин. Ярославль, 1976; Лавров В. Михаил Дудин. Л., 1988.
Т. М. Різниченко.