ДУДКО Федір

ДУДКО́ Федір

• ДУДКО Федір

(псевд. — Одуд, Ф. Карпенко, Ф. Дудко-Карпенко; 7.V 1885, с. Шабалинів, тепер Коропського. р-ну Черніг. обл. — 1.III 1962, Нью-Йорк)

- укр. письменник і журналіст. Вищу освіту здобув у Москві. Журналіст. діяльність почав 1907 у Києві. З 1920 жив у Львові. Працював у б-ці Наукового товариства імені Шевченка. 1944 виїхав до Німеччини, 1949 — до США. Автор істор. трилогії "В заграві" ("Чорторий", 1928; "Квіти і кров", 1928; "На згарищах", 1930) — про події революції і громадян. війни на Україні, авторська оцінка яких була значною мірою суб'єктивною. Окремими виданнями вийшли збірки оповідань "Краса життя" (1922), "Глум" (1925, 1937), "Дівчата одчайдушних днів" (1937) та "Заметіль" (1948), істор. романи "Прірва" (1928 — 31) і "Великий гетьман" (1936). Писав істор. оповідання й повісті для дітей. Портрет с. 121.

Л. Р. Світайло.