ДУРОВА Надія Андріївна

ДУ́РОВА Надія Андріївна

• ДУРОВА Надія Андріївна

[псевд. — Александров; вересень 1783, Київ, за ін. даними Херсон — 21.III (2.IV), за ін. даними — 23.III (4.IV) 1866, м. Єлабуга, тепер Тат. АРСР]

- рос. письменниця, перша в Росії жінка-офіцер. Нар. у сім'ї гусар. ротмістра, мати — із старовинного укр. козацького роду. Одержала домашню освіту. 1810 проходила військ. службу в Новій Басані на Чернігівщині. Учасниця Вітчизн. війни 1812, в Бородінській битві була поранена. Залишила спогади "Кавалеристдівиця. Випадок в Росії" (1836), в яких змалювала і описала міста України — Київ, Луцьк, Ковель, Кременець, Тернопіль, Рівне та ін., Чернігівщину, річку Удай, гумористично зобразила життя священиків на Зх. Україні. Автор кн. "Рік життя у Петербурзі" (1838), повістей "Кут", "Ярчук — собака духовидець", "Скарб" (усі — 1840) та ін.

♦ Тв.: Избранные сочинения кавалерист-девицы. М., 1983.

■ Літ.: Ккркевич В. Жінка, яка здивувала світ. "Літературна Україна", 1983, 1 грудня.

В. Г. Киркевич.