ЕПІК Григорій Данилович

• ЕПІК Григорій Данилович

[4(17).I 1901, с. Кам'янка, тепер у складі Дніпропетровська — 3.XI 1937]

- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1919. У роки громадян. війни брав участь у боротьбі за встановлення Рад. влади на Україні. В 1925 — 29 навчався в Ін-ті червоної професури (Харків). Був членом Спілки сел. письменників "Плуг", літ. орг-цій ВАПЛІТЕ, "Пролітфронт". Перша книга — зб. віршів-дум "Червона Кобза" (1923) — про героїзм Червоної Армії в боротьбі з ворогами молодої Республіки Рад. У збірках оповідань і повістей "На зломі" (1926), "В снігах" (1928) відтворив боротьбу робітників і селян за перемогу пролет. революції. У зб. "Том сатири" (1930) гостро висміяв антисусп. явища, зокрема, кар'єризм і бюрократизм, душевну мімікрію обивателя і філософію войовничого міщанина тощо. Складні процеси в українському селі, викликані колективізацією, Е. показав у романі "Перша весна" (1931); трудовий ентузіазм робітн. класу в роки першої п'ятирічки — в романі "Петро Ромен" (1932). Автор драми "Кров на Лені" (1925), сценаріїв до кінофільмів "Трипільська трагедія" (1925, у співавт. з В. Омельченко) і "Дочка партизана" (1935), кіноповісті "Марина" (1934), в центрі яких — гострі соціально-класові конфлікти, характерні для періоду становлення Рад. влади. Незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

Тв.: Перша весна. К., 1971; Рос. перекл. — Избранное. М., 1960.

Літ.: Килимник О. Григорій Епік. К., 1960.

Г. Ф. Семенюк.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me