ЕТНОГРАФІЧНИЙ ВІСНИК

ЕТНОГРАФІ́ЧНИЙ ВІ́СНИК

• "ЕТНОГРАФІЧНИЙ ВІСНИК"

- неперіодичне видання Етнографічної комісії ВУАН. Виходив 1925 — 32 у Києві (10 номерів). Гол. редактори — А. Лобода і В. Петров. Публікував статті з етнографії, фольклористики й краєзнавства, зразки дожовтн. та рад. фольклору, рецензії на фольклорно-етнографіч. видання. З грунтовними дослідженнями виступали А. Лобода ("Сучасний стан і чергові завдання української етнографії", "Від частушки до пісні довгої"), В. Петров ("Місце фольклору у краєзнавстві"), П. Попов ("До питання про способи збирати фольклорні матеріали"), В. Білецька ("Шахтарські пісні"), К. Квітка, рос. учені О. Никифоров ("Сучасна пінезька казка"), Є. Кагаров ("Завдання та методи етнографії"), Д. Зеленін та ін. Навколо "Е. в." згрупувався великий актив збирачів нар. творчості, серед них — М. Рильський, С. Крижанівський, М. Пивоваров, Г. Нудьга. Від "Е. в." бере початок журн. "Народна творчість та етнографія".

■ Літ.: Березовський І. П. Українська радянська фольклористика. Етапи розвитку і проблематика. К., 1968: Музиченко С. До сорокап'ятиріччя "Етнографічного вісника". "Народна творчість та етнографія", 1970, № 6; Музиченко С. М. Біля витоків української радянської етнографії (Діяльність Етнографічної комісії ВУАН). "Народна творчість та етнографія", 1986, № 4.

С. М. Музиченко.