Евенська радянська література

Еве́нська радянська література

• Евенська радянська література

- л-ра евенів (кол. назва — ламути), які з найдавніших часів живуть у пн. частині Якутської АРСР, Магаданській і Камчатській областях. В евенів існує багатий різножанровий фольклор (архаїчний міф, чарівна казка, богатирські казки й перекази, ліричні пісні). Писемність запроваджено на поч. 30-х pp. Першими літераторами стали колишні студенти Ін-ту народів Півночі в Ленінграді — О. Черканов (зб. віршів "Гарячі джерела", 1937); М. Тараб.кін (поет. збірки "Пісні тайги", 1936; "Політ золотої дівчини", 1937; перший прозовий твір евенською мовою — автобіогр. повість "Моє дитинство", 1936). Після Великої Вітчизн. війни виходили евенською і якут. мовами поетичні збірки П. Ламутського (справж. прізв. Степанов) "Пісня евена" (1962), "Оленятко" (1964), "Оповідки батьків" (1965), "Діти старого" (1970); публікувалися твори Д. Єдукіна, Є. Нікуліна, В. Кейметінова. Помітним явищем евенської прози стала повість М. Амамчич "Не проводжайте в журбі перелітних птахів" (1977), в якій письменниця розповідає про свою долю, життя свого народу з його звичаями, повір'ями, кочовим побутом, а також те нове, що утверджувалося в 30-і роки: перехід населення на осілість, колективізацію, відкриття шкіл тощо. Найяскравішою постаттю сучас. евенської л-ри є письменник, мовознавець і фольклорист В. Лебедєв — автор ряду збірок, зокрема кн. віршів і поем "Рідна тундра" (1985). Його творчість багатопланова. Це громадян. та інтимні вірші, філос. лірика ("Гори", "Охотське море", "Верхоянські хребти"), твори на істор. тематику (поеми "Пам'ять", "Штрихи", "Скеля"; в останній відтворено нар. легенду про В. І. Леніна). Твори евенських письменників публікувалися рос. мовою у збірниках: "Северные сказки" (Новосибірськ, 1935); "Молодость" (Л.. 1938); "Творчество народов Севера" (Л., 1955), "Эвенский фольклор" (Магадан, 1958), "От Москви до тайги одна ночевка" (М., 1961), "Север зовет" (Якутськ, 1962), "Поэты народов Сибири" (Новосибірськ, 1967), "Северянки" (Новосибірськ, 1975), "Пою тебя, Чукотка" (Магадан, 1983), "Легенды и мифы Севера" (М., 1985). Активним пропагандистом укр. л-ри виступає М. Долганська, яка переклала ряд укр. нар. пісень, "Заповіт" Т. Шевченка, окремі твори М. Трублаїні.

■ Літ.: Сергеев М. А. Малые народы Советского Союза. Магадан. 1957; Вопросы изучения этноса народов СССР. М., 1958; Егоров П. И., Шамшурин Ю. И. Край наш родной — Якутия. М., 1972; Шесталов Ю. Н. Шаг через тысячелетия. М., 1974; Туголуков В. Идущие поперек хребтов. Красноярск, 1980; Тобороков Н. Н. Современная поэзия народов Сибири. М., 1986; Протодьяконов В., Алексеев Н. Писатели Якутии. (Краткий био-библиографический справочник). Якутск, 1972.

І. М. Дзюба.