ЖИВАЯ СТАРИНА

ЖИВА́Я СТАРИНА́

• "ЖИВАЯ СТАРИНА"

- періодичне видання Відділення етнографії Рос. геогр. т-ва. Виходила 1890 — 1916 у Петербурзі по 4 випуски щороку за ред. голови відділення В. Лиманського, пізніше — О. Шахматова, С. Ольденбурга. Друкувала матеріали з етнографії, фольклору, діалектології народів Росії та ін. слов'ян. країн, звіти й описи етногр. експедицій. Значну увагу "Ж. с." приділяла традиц.-побутовій культурі укр. народу. Тут опубл. етногр. матеріали із Закарпаття, Волині, Поділля, казки з Галичини, пісні з Житомирщини, укр. пісні про панщину та ін. Авторами були О. Веселовський, О. Пипін, О. Соболевський, О. Шахматов. Було надр. праці з укр. діалектології та нар. творчості: статті О. Потебні ("Етимологічні замітки"), І. Манжури ("Малоруські оповідання і повір'я"), В. Боцяновського ("Веснянки, петрівки і купальські пісні"), І. Свєнціцького ["Нарис українського словника руських говорів (Галицько-бойківський говір)"], М. Сумцова, Ю. Яворського, М. Халанського, В. Перетца та ін. Вміщено рецензії на праці з етнографії і фольклористики, зокрема, на книги "З історії прислів'я. Історико-літературні замітки і матеріали" В. Перетца, "Сучасна малоруська етнографія" М. Сумцова, "Ритміка українських народних пісень" Ф. Колесси, "Етнографічні матеріали з Угорської Русі" В. Гнатюка. Огляди змісту "Ж. с." за 1894 і 1896 pp. вміщені в "Записках Наукового товариства імені Шевченка" (1895, т. 8; 1897, т. 20).

■ Літ.: Дмитренко Л. П. Питання українського фольклору на сторінках журналу "Живая старина". "Народна творчість та етнографія", 1990, № 3; Виноградов Н. Алфавитный указатель к "Живой старине" за 15 лет ее существования. "Живая старина", 1908, в. 2 — 4.

І. П. Березовський.