ЖУКОВСЬКИЙ Василь Андрійович

ЖУКО́ВСЬКИЙ Василь Андрійович

• ЖУКОВСЬКИЙ Василь Андрійович

[29.I (9.II) 1783, с. Мішенське, тепер Тул. обл. — 12(24).IV 1852, м. Баден-Баден, Німеччина, похов. у Петербурзі]

- рос. поет. Навчався 1797 — 1800 у Благородному пансіоні при Моск. ун-ті. У 1808 — 09 редагував журн. "Вестник Европы". Учасник Вітчизн. війни 1812. Служба при царському дворі (до 1841) дала змогу Ж. полегшити долю декабристів, О. Пушкіна, О. Герцена, М. Лермонтова, Т. Шевченка. Після смерті О. Пушкіна продовжив 1837 разом з друзями поета видання "Современника". У ранніх елегіях ("Вечір", 1806) помітний вплив сентименталізму. У 10 — 20-х pp. виступає як один з основоположників романтич. напряму в рос. л-рі. Невдоволеність реальною дійсністю, прагнення протиставити їй уявний світ, сповнений таємничості й чудес, — основний пафос романтичних віршів Ж.

Важливе місце у його творчості належить баладам. Особливості романтичного стилю (мотиви народної фантазії, тяжіння до сфери загадкового і таємничого, відгомони фольклорних переказів і легенд, підвищена емоційність тощо) яскраво відбилися в баладах "Людмила" (1808), "Світлана" (1811; вільний переклад балади Г. Бюргера "Ленора"; послужив основою для балади Л. Боровиковського "Маруся"). Великого громад. розголосу набув патріотич. вірш "Співець у стані російських воїнів" (1812). Високу оцінку сучасників дістали балади "Еолова арфа" (1814), "Вадим" (1817), "Замок Смальгольм, або Іванів вечір" (1822) та ін., позначені мелодійністю і тонким психологізмом. Перекладав твори Гомера, Фірдоусі, Ф. Шіллера, Дж. Байрона та ін. Виступав також як прозаїк і критик. 1837 познайомився з Т. Шевченком, часто зустрічався з ним, сприяв викупу його з кріпацтва за гроші, одержані від лотереї, в якій було розіграно портрет Ж., написаний К. Брюлловим (25.IV 1838 на квартирі К. Брюллова Ж. вручив поетові відпускну). Т. Шевченко зробив з цього портрета копію. Український поет присвятив Ж. свою поему "Катерина" ("Василию Андреевичу Жуковскому на память 22 апреля 1838 года"), згадував про нього в автобіографії, щоденнику! повісті "Художник", листах.

Збереглася чернетка листа Т. Шевченка до Ж. з Оренбурга в січні 1850 з проханням поклопотатися перед Третім відділом, аби дозволили йому малювати (чи надіслано цей лист адресатові — невідомо). 1837 Ж. відвідав ряд міст України (Харків, Полтаву, Єлизаветград, Одесу, Миколаїв, Київ та ін.), зустрічався з діячами укр. культури Г. Квіткою-Основ'яненком, П. Гулаком-Артемовським, І. Срезневським. Під час подорожі вів щоденник, робив замальовки. Вірш Ж. "Колір завіту" вміщений у першому випуску альм. "Києвлянин", вид. 1840 М. Максимовичем. Окремі твори Ж. переклали Л. Боровиковський, О. Шпигоцький, П. Грабовський, К. Заклинський, Д. Иосифович, П. Тичина, М. Рильський, Н. Забіла, В. Бичко та ін.

♦ Тв.: Собрание сочинений. т. 1 — 4. М — Л., 1959 — 60; Сочинения, т. 1 — 3. М., 1980; Эстетика и критика. М., 1985; Избранное. М., 1986; Баллады. Наль и Дамаянти. Рустем и Зораб. Дневники. Письма Воспоминания современников. М., 1987; Укр. перекл. — Казка про Івана Царевича та Сірого Вовка. Львів 1905; До Ю. Ф. Баранової. В кн.: Спогади про Шевченка, К., 1958; Спляча царівна. К., 1961; "За край, де світ узріли ми...". В кн.: Грабовський П. Твори, т. 1. К., 1964; Кіт у чоботях. К., 1964: [Вірші]. В кн.: Слов'янська ліра. К., 1983; Казка про Івана-царевича та сірого вовка. В кн.: Рильський М. Зібрання творів т. 5. К., 1984; Жайворон. В кн.: Тичина П. Г. Зібрання творів, т. 5, кн. І. К., 1986.

■ Літ.: Веселовский А. Н. В. А. Жуковский. Поэзия чувства и "сердечного воображения", СПБ, 1904; Жур П. Шевченківський Петербург. К., 1972; Семенко И. Жизнь и поэзия Жуковского. М., 1975; Библиотека В. А Жуковского (Описание). Томск. 1981; Бессараб.М. Жуковский. М., 1983, Шаталов С. Е. В. А. Жуковский. Жизнь и творческий путь. М., 1983; Кирилюк Є. Один із визволителів Шевченка. В кн.: Наука і культура. Україна. 1983, в. 18. К., 1984; В. А. Жуковский — критик. М., 1985; Афанасьев В. Жуковский. М., 1987; Зленко Г. Берег Пушкина. Одесса, 1987; Жуковский и русская культура. Л., 1987; Жуковский и литература конца XVIII — XIX века. М., 1988: Павличко Д. Дух доброти. В кн.: Павличко Д. Біля мужнього світла. К., 1988: Зайцев Б. Жуковский. "Русская литература", 1988, № 2 — 4.

І. Я. Заславський.