ЖУРБА Янка

ЖУРБА́ Янка

• ЖУРБА Янка

[справж. — Івашин Іван Якович; 18 (30).IV 1881, с. Купніно, тепер у межах м. Чашники Вітеб. обл. — 7.I 1964, м. Полоцьк Вітеб. обл.]

- білорус. рад. поет. Закінчив 1909 Глухівський учит. ін-т. Учителював у м. Костянтинограді (тепер Красноград Харків. обл.). Писав етногр. нариси, виступав з віршами в періодиці. Осн. мотиви дореволюц. поезії Ж. — тяжке становище селян, заклик трудящих до соціальної активності, віра в краще майбутнє народу. Поезія радянського періоду присвячена Жовтневій революції, дружбі народів (збірки "Зірниці", 1924; "Ясні шляхи", 1959). Писав і для дітей (збірки "Ластівки", 1950; "Сонячний ранок", 1955; "Світлі дні". 1959). Для газ. "Наша ніва" 1909 переклав нарис укр. рад. філолога і мистецтвознавця І. Свєнціцького "Відродження білоруського письменства". У вірші "Братній Україні" (1957), циклі публіцистич. статей "Листи з України" (1909) висловлював любов до укр. народу, захоплення революц. творчістю Т. Шевченка. До вірша "Розкутий Прометей" взяв епіграф з поеми Т. Шевченка "Кавказ". П. Ротач присвятив Ж. ст. "Янка Журба на Україні" (1969). Окремі вірші Ж. переклав В. Підпалий.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Білоруська радянська поезія. Антологія, т. 1. К., 1971.

■ Літ.: Ротач П. Білоруський поет у Краснограді. "Комуністичним шляхом" [Красноград], 1967, 17 жовтня.

Б. И. Чайковський.