ЗАБОРСЬКИЙ (Záborský) Ионаш

ЗА́БОРСЬКИЙ (Záborský) Ионаш

• ЗАБОРСЬКИЙ (Záborský) Ионаш

(3.II 1812, с. Заборіє, тепер Мартінського округу — 23.I 1876, с. Жупчани, тепер Пряшівського округу)

- словац. письменник. Навчався 1839 — 40 в ун-ті м. Галле (Німеччина). Був катол. священиком. Писав чес. мовою, з кін. 50-х pp. — словацькою. Виступав з просвітительських позицій, сприяв становленню реалізму в словац. л-рі. Автор гротескно-сатир. повісті "Фаустіада" (1864 — 70, повн. опубл. 1934), автобіогр. повісті "Священик-панславіст" (1870), політ. епіграм. Протягом 1853 — 67 написав багато драм. творів, серед них — соціально-побут. комедії "Багатий злодій", "Жених", "Знайда", "Панславіст", трагедії на істор. теми. Звертався до укр. тематики (романтичне оповідання "Любов Мазепи"). Досліджував укр. закарп. говірки (ст. "Східний русько-словацький діалект"). Підтримував зв'язки з О. Духновичем та ін. культур. діячами Закарпаття.

■ Літ.: Богданова И. А. Йонаш Заборский. В кн.: История словацкой литературы. М., 1970; Бабота Л. Щирий друг українського народу. "Дружно вперед", 1987, № 2.

Р. І. Доценко.