ЗАПОРОЖЧЕНКО Іван Данилович

ЗАПОРО́ЖЧЕНКО Іван Данилович

• ЗАПОРОЖЧЕНКО Іван Данилович

(24.II 1872, х. Озруби, тепер у складі с. Артюхівки Роменського р-ну Сум. обл. — 11.III 1932, х. Олава, тепер у складі с. Ярмолинців тих же р-ну та області)

- укр. рад. нар. поет-кобзар. У 6-річному віці осліп. Уже дорослим навчився грати на бандурі. Перед революцією 1905 — 07 встановив зв'язок з Сум. орг-цією РСДРП, розносив по селах листівки, прокламації, під час громадян. війни був партизаном. У його репертуарі були укр. нар. історичні, побутові, гумористичні пісні ("Морозенко". "Ой наступала та чорна хмара", "Хома та Ярема" тощо) і власні твори, якими З. відгукувався на найважливіші події ("Революція 1905", "Виряджала мати синів", "Бідний солдат", "1917 рік", "Війна на Олаві", "Пісня комсомольців" та ін.). Усього від З. записано бл. 60 пісень, деякі з них стали народними.

■ Літ.: Нудьга Г Іван Запорожченко. "Народна творчість", 1940, № 5.

Г. А. Нудьга.