ЗАРЕЦЬКИЙ Михась

ЗАРЕ́ЦЬКИЙ Михась

• ЗАРЕЦЬКИЙ Михась

[справж. — Касянков Михайло Юхимович; 20.XI (3.XII) 1901, с. Високий Городець, тепер Толочинського р-ну Вітеб. обл. — 13.VI 1941]

- білорус. рад. письменник. Член КПРС. Навчався 1916 — 17 в Могильов, духовній семінарії (покинув, коли почалася Жовтн. революція). Представник романтич. напряму в білорус. рад. прозі 20 — 30-х pp. Писав про революцію, громадян. війну, соціальні перетворення в Білорусії: збірки оповідань "У вирі життя", "Співала весна" (обидві — 1925), "Під сонцем" (1926), "На залізниці" (1928) та ін. Автор п'єс "Вихор на болоті" (1928), "Симон Коризна" (1935), "Ная" (1936), нарисів. Роман "Стежки-доріжки" (1927) — про шляхи інтелігенції в революцію, "Перевесло" (1932) — один з перших у білорус. л-рі романів про колективізацію. У складі делегації білорус. літераторів 1928 відвідав Харків, виступав на літ. вечорах. Окремі твори З. переклали М. Биковець, Л. Кардиналовська. Незаконно репресований 1936. Реабілітований посмертно.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Стежки-доріжки. X, — К., 1930; Рос. перекл. — Стежки-дорожки. Минск, 1971; Вязьмо. Л., 1978; Начало счастья. Минск, 1980.

■ Літ.: Воронич Л. Стежки-доріжки (З приводу роману М. Зарецького). "Червоний шлях", 1928, № 5 — 6.

Б. Й. Чайковський.