ЗВОЛІНСЬКИЙ (Zwoliński) Пшемислав

ЗВОЛІ́НСЬКИЙ (Zwoliński) Пшемислав

• ЗВОЛІНСЬКИЙ (Zwoliński) Пшемислав

(26.ІХ 1914, м. Опава, тепер у ЧСФР — 4.XI 1981, Варшава)

- польс. мовознавець. Закінчив 1937 Львів. ун-т. Працював в ун-тах Вроцлава, Торуня, Кракова, 1953 — 68 — професор Варшав. ун-ту. З 1953 одночасно був керівником Кабінету укр. філології Варшав. ун-ту, з 1968 — директором Ін-ту рос., укр. та білорус. філології, а з 1971 — директор Ін-ту заг. мовознавства цього ж ун-ту. Очолював 1957 — 68 Лабораторію укр. філології Польс. АН. Автор праць з польс. ономастики, словотвору, історії польс. мови, історії славістики. Велику увагу приділяв питанням укр. мови: "Нарис історії української мови" (1956, у співавт. з С. Грабцем і Т. Лером-Сплавінським), "Розвиток української мови від XIV до XVIII ст." (1957), "Іван Франко як мовознавець" (1958), "Мовна біографія Тараса Шевченка" (1964), "Погляди європейських граматистів XV — XIX ст. на українську та білоруську мови" (1969), "Котляревськіана" (т. 1 — 2, 1971 — 80). Уклав "Українсько-польський словник" (1957, у співавт.).

Т. Б. Лукінова.