ЗИМНИЙ Леонід Якович

ЗИ́МНИЙ Леонід Якович

• ЗИМНИЙ Леонід Якович

(справж. прізв. — Писаревський)

[5 (18).II 1907, м. Костянтиноград, тепер Красноград Харків. обл. — 22.V 1942. під м. Барвінковим Харків. обл.]

- укр. рад. поет. Освіту здобув самотужки. Учасник Великої Вітчизн. війни, був військ. кореспондентом, загинув на фронті. Автор поетич. збірок "Не в дні ювілею" (1930), "Пісенник" (1937), віршованих оповідань "Магнітобуд", "На-гора", "Риба" (всі — 1932), зб. нарисів "Герої комсомольського плем'я" (1934, у співавт. з Я. Гримайлом), поеми "Штурм шахт" (1931), в яких переважає героїко-революц. тематика, ряд творів має типово виробничий характер. У віршах зб. "За Радянську Україну" (1942) розкриваються драматичні колізії Великої Вітчизн. війни.

Тв.: Поезії. К., 1956.

Літ.: Гончаренко І. Воїн-співець. В кн.: Зимний Л. Поезії К., 1956; Гончаренко І. Недоспівана пісня. В кн.: Вінок слави, т. 1. К., 1970.

Б. А. Буркатов.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me