ЗЛОЦЬКИЙ Феодосій Антонович

ЗЛО́ЦЬКИЙ Феодосій Антонович

• ЗЛОЦЬКИЙ Феодосій Антонович

(11.Х 1846, с. Осій, тепер Іршавського р-ну Закарп. обл. — 1926, с. Драгове, тепер Хустського р-ну тієї ж обл.)

- укр. поет. Нар. в сім'ї священика. Здобув теол. освіту в Ужгороді і Будапешті, був священиком. Спочатку писав "язичієм", потім під впливом усної нар. творчості поступово став користуватися нар. мовою. В поемах і віршах звертався до громад.-політ., істор. ("До державних мужів", "Шандор Петефі", "Ах, облиште! Хочу я заснути"), соціально-побутових і морально-реліг. тем ("Чорнокнижник", "Кобзар", "Відь Відова", "Бідненька вдова"), окремі його поезії є стилізацією нар. пісень ("Пісня", "Ой гучить млин, гучить", "Горе мені, бо любив я тя"). Кращі твори З. увійшли до зб. "Вибор із поезій" (Ужгород, 1923). Писав вірші також угор. мовою. Впорядкував збірники "Народні пісні з поля Підкарпатської Русі" і "Народні пословиці-поговорки" (обидві — не опубл.). Написав "Історичну граматику підкарпатської руської мови" угор. мовою (не опубл.).

♦ Тв.: Вибор із поезій. Ужгород, 1923; [Вірші]. В кн.: На Верховині. Ужгород, 1984.

■ Літ.: Микитась В. Л. З ночі пробивалися... Ужгород, 1977.

О. В. Мишанич.