ЗОЛОТАРЬОВ Георгій Анатолійович

ЗОЛОТАРЬО́В Георгій Анатолійович

• ЗОЛОТАРЬОВ Георгій Анатолійович

(1.I 1931, м. П'ятигорськ Ставроп. краю)

- рос. рад. письменник. Член КПРС з 1958. Закінчив 1954 П'ятигорський пед. ін-т. З 1969 працює директором школи у м. Красний Луч (тепер Луганської області). Вперше виступив з оповіданнями в журн. "Донбас" — "Чи не найтяжчий день" (1971), "Сторінки про школу" (1972). Тематичну основу повісті "1 день, і рік, і все життя..." (1977), як і згаданих оповідань, визначив особистий пед. досвід З. Шахтарям присвятив повість "Якщо тільки за себе" (1981), де показано два протилежні стилі керівництва, дві життєві позиції. Написав істор.-пригодницьку повість для дітей "Бронзова сокира" (1986).

Тв.: Иначе быть не может. Донецк, 1987.

Літ.: Кирсанов В. [Рец. на кн.: Золотарев Г. И день, и год, и всю жизнь... Донецк, 1977]. "Молодая гвардия", 1979, № 8.

В. О. Соболь.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me