ЗОРИЧ Анастасія Антонівна

ЗО́РИЧ Анастасія Антонівна

• ЗОРИЧ Анастасія Антонівна

[22.XII 1916 (4.I 1917), Одеса]

- рос. рад. письменниця. Член КПРС з 1947. Під час Великої Вітчизн. війни деякий час працювала у Військвидаві, брала участь в обороні Москви. Закінчила 1957 Одес. ун-т, 1961 — Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва). З 1983 — гол. ред. альманаху "Горизонт" (Одеса). Осн. теми творчості З. — героїка боротьби рад. народу проти фашизму: повість "Заради життя" (1953), романи "Вірю тобі, Фаріде" (1965) та "Увійди другом у мій дім" (1968, становлять дилогію), "Червоний мармур" (1978), "Гіркий плід помаранча" (1979), "Як їх назвати?" (1981). Романи "Капітан далекого плавання" (1957), "Не тільки попутний вітер" (1971), "Зустрічі... Розлуки.,." (1972), "І залишається доброта" (1977). "Не поспішайте звинувачувати молодих" (1988) та ін. присвячені трудівникам моря, духовній красі людини. Видала кілька збірок повістей та оповідань. Виступає як драматург (п'єса "Поїзди проходять мимо", 1956, у співавт.). Пише і для дітей (повісті "Ілійка", 1954; "Незвичайні пригоди маленького Кікікао", 1969). За мотивами повісті З. "За пеленою туману" створено телефільм "Його берег" (1986).

♦ Тв.: Велика сім'я. Одеса. 1957; Вернись к своей весне. Одесса, 1960; Проснутся птицы. Одесса, 1969; За пеленой тумана. Одесса, 1970; Утренняя прогулка. Одесса, 1974; Живая вода. К., 1985; Укр. перекл. — Незвичайні пригоди маленького Кікікао. К., 1969.

■ Літ.: Усыченко Ю. Путь домой. "Радуга", 1971. № 4; Полтавчук В. Проблема проблеми. "Прапор". 1977, № 11; Письменники Одещини. Бібліографічний покажчик. Одеса, 1989.

Г. Д. Зленко.