ИСТОРИЯ РУСОВ
ИСТО́РИЯ РУСОВ
• "ИСТОРИЯ РУСОВ"
, "История русов или Малой России", "Історія русів" — пам'ятка укр. істор. прози і публіцистики 2-ї пол. 18 ст. Виникла в середовищі козацької старшини, яка, обгрунтовуючи свої привілеї, виношувала думки про повернення гетьманства й запровадження політ. автономії України в складі Рос. держави. Авторство твору не встановлене. Вчені приписували його Георгію Кониському, О. А. Безбородьку, Григорію Полетиці та ін. Рукописні списки відомі з 20-х pp. 19 ст., вперше надр. 1846 О. Бодянським.
"И. р." (русами тут названо українців) розповідає про події на Україні від найдавніших часів до 1769. Через увесь твір проведено ідею про права і вольності козацької старшини, її заслуги в історії України. В "И. р." ідеалізується козацька верхівка, та залишено поза увагою соціальне розшарування всередині козацтва і в укр. суспільстві. Історію українців висвітлено як безперервну боротьбу з султ. Туреччиною, Крим, ханством, шляхетською Польщею та ін. зовнішніми і внутр. ворогами. Славні сторінки цієї боротьби змальовано в епічному плані, вони суголосні народному героїчному епосу. Твір має яскраво виражений антимонархічний, антикріпосницький характер. З критичних позицій оцінюється Брестська унія 1596, у ньому гостро засуджується колонізатор. політика царизму на Україні, показано сваволю царських фаворитів. Гол. місце в "И. р." посідає розповідь про визв. війну укр. народу 1648 — 54 під керівництвом Богдана Хмельницького. Автор схвалює акт возз'єднання України з Росією, "с народом единовЂрным и единоплеменным по доброй и обоюдной волЂ и согласію непринужденному". "И. р." написано рос. мовою у формі оповідань про окремі істор. події і провідних істор. діячів. Широко використано у ній народно-поет. джерела — думи, істор. пісні, перекази, прислів'я і приказки. В дусі епічної традиції змальовано образи нар. героїв Северина Наливайка, Івана Богуна, Семена Палія та ін. "И. р." справила великий вплив на істориків і письменників 19 ст. О. Пушкін вважав, що багато місць у творі — це "картини, накреслені пензлем великого живописця" (ГІушкин А. Полн. собр. соч., т. 7. М. — Л., 1949, с. 336). Матеріали і мотиви "И. р." були використані у творах К. Рилєєва, В. Капніста, Т. Шевченка та ін. Окремі сюжети з пам'ятки опрацьовували М. Костомаров (трагедія "Переяславська ніч"), Є. Гребінка (повість "Нежинский полковник Золотаренко"), П. Куліш (роман "Чорна рада. Хроніка 1663 року"), Марко Вовчок (повість "Маруся") та ін. письменники. Високо оцінювали "И. р." декабристи, М. Гоголь, І. Франко. Рад. істор. критика вказала на недостатню джерелозн. базу пам'ятки, фактичні помилки, неточності. Проте це не применшує її значення як літ. і публіцистич. твору, одного із зразків укр. істор. прози 18 ст. 1956 "И. р." вийшла в укр. перекладі В. Давиденка в Нью-Йорку.
♦ Тв.: История русов или Малой России. Сочинение Георгия Кониского, архиепископа Белоруского. М., 1846; История русов [Уривки]. В кн.: Українська література XVIII ст. К., 1983; Укр. перекл. — Історія русів [Уривки]. "Літературна Україна", 1990, 14, 21 червня. 5, 12, 19, 26 липня.
■ Літ.: Возняк М. Псевдо-Кониський і псевдо-Полетика. ("История русов" у літературі й науці). К.-Л., 1939; Марченко М. І. Українська історіографія (з давніх часів до середини XIX ст.). К., 1959; Мишанич О. В. Українська література другої половини XVIII ст. і усна народна творчість. К., 1980; Шевченко ф. З любов'ю до України. "Літературна Україна", 1990, 14 червня.
О. В. Мишанич.