КАВАЛЬКАНТІ (Cavalcanti) Гвідо

КАВАЛЬКА́НТІ (Cavalcanti) Гвідо

• КАВАЛЬКАНТІ (Cavalcanti) Гвідо

(бл. 1255, Флоренція — 1300, там же)

- італ. поет. Один з найвизначніших представників поетич. школи "дольче стиль нуово". Брав активну участь у політ. житті, зазнав переслідувань. Був високо освіченою людиною свого часу. Данте називав себе учнем К. Осн. тема сонетів та балад К. (збереглося бл. 50) — витончене шляхетне кохання до жінки, яке допомагає осягнути глибинну мудрість і високість духу. Складна філос. мова канцочи "Донна просить мене" тривалий час була об'єктом наук. досліджень сучасників К., а згодом філософів-неоплатоніків. Окремі балади К. позначені впливом нар. поезії ("Зустрів я у лісі пастушку"). Ностальг. сумом овіяні балада "Тому що я не сподіваюсь повернутись" та ін. твори, написані на вигнанні. Глибина й драматизм почуття, тонкість психол. нюансів поезії К. вплинула на творчість Ф. Петрарки. К. згадував І. Франко у праці "Данте Аліг'єрі. Характеристика середніх віків...".

♦ Тв.: Рос. перекл. — [Вірші]. В кн.: Хрестоматия по зарубежной литературе. Литература средних веков. М., 1953.

■ Літ.: Де Санктис Ф. История итальянской литературы, т. 1. М., 1963; Франко І. Данте Алігієрі. Характеристика середніх віків... В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 12. К., 1978; Шаповалова М. С. Відродження в Італії. В кн.: Шаповалова М. С., Рубанова Г. Л., Моторний В. А. Історія зарубіжної літератури. Львів 1982.

О. Є.-Я. Пахльовська.