КАВЕРІН Веніамін Олександрович

КАВЕ́РІН Веніамін Олександрович

• КАВЕРІН Веніамін Олександрович

(справж. прізв. — Зільбер)

[6(19).IV 1902, Псков — 2.V 1989, Москва]

- рос. рад. письменник. Закінчив 1923 Ін-т живих сх. мов (Петроград) і 1924 Ленінгр. ун-т. На поч. 20-х pp. входив до групи "Серапіонові брати". Під час Великої Вітчизн. війни — кор. ТАРС і газ. "Известия" на Північному фронті. Ранні твори (збірки фантаст. новел "Майстри і підмайстри", 1923; "Бубнова масть", 1927; роман "Дев'ять десятих долі", 1926; детект. повісті "Кінець Хази" і "Велика гра", обидві — 1926) позначені ексцентризмом фабули, впливом нім. романтизму. Осн. риси наступної творчості К. — реалістичне відображення дійсності, драматизм у розробці морально-філос. проблематики, поєднання тонкого психологізму із захоплюючим сюжетом (романи "Здійснення бажань", кн. 1 — 2, 1934 — 36; "Два капітани", кн. 1 — 2, 1938 — 44; Держ. премія СРСР, 1946; "Відкрита книга", ч. 1 — 3, 1949 — 56; "У старому домі", 1971). Воєнні враження відбилися у збірках оповідань "Будинок на пагорку" (1941), "Ленінград" (1942), "Ми стали іншими" (1943), повісті "Сім пар нечистих" (1961), романі "Наука розставання" (1983). Тема науки, проблеми художника і суспільства — в центрі романів "Художник невідомий" (1931), "Подвійний портрет" (1966), "Перед дзеркалом" (1972), "Двогодинна прогулянка" (1978), "Над потаємним рядком" (1989). Виступав і в інших жанрах — есе, п'єси, казки, кіносценарію. Залишив книги спогадів "У старому домі" (1971), "Освітлені вікна" (1974 — 76), "Вечірній день" (1980), "Письмовий стіл. Спогади і роздуми" (1985), "Епілог" (1989; написана у середині 70-х pp.). Автор ряду праць ("Барон Брамбеус. Історія Осипа Сенковського, журналіста, редактора „Библиотеки для чтения"", 1929; "Нове бачення. Книга про Ю. Тинянова", 1988, у співавт.). Багато творів К. екранізовано. Окремі твори К. переклали О. Ільченко та ін.

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 8. М., 1980 — 83; Летя. щий почерк. М., 1986; Самое необходимое. М., 1987; Литератор. М., 1988; Косой дождь. М., 1988; Силуэт на стекле. М., 1988; Укр. перекл. — Облога палацу. Х. — Одеса, 1930; Непереможний. Х. 1930; Будинок на пагорку. К., 1945; Два капітани. К., 1949.

■ Літ.: Новикова О. И., Новиков В. И. В. Каверин. Критический очерк. М., 1986.

Т. П. Заморій.