КАГАРЛИЦЬКИЙ Микола Федосійович

КАГАРЛИ́ЦЬКИЙ Микола Федосійович

• КАГАРЛИЦЬКИЙ Микола Федосійович

(6.I 1937, с. Черняхів Кагарлицького р-ну Київ. обл.)

- укр. рад. письменник, мистецтвознавець, перекладач. Закінчив 1961 Київський університет. Учителював, працював у вид-вах "Дніпро", "Мистецтво", редакції газ. "Літературна Україна". З 1962 виступає з публіцистичними, літературознавчими статтями, творчими портретами діячів культури (М. Бажана, О. Гончара, Я. Баша, І. Драча, В. Забаштанського, М. Заньковецької, П. Саксаганського, Л. Руденко, І. Козловського, Б. Гмирі, Д. Гнатюка, Є. Мірошниченко, С. Турчака, Н. Матвієнко, І. Гончара, Г. Якутовича та ін.). Автор докум. нарису "Оксана Петрусенко" (1973) та однойм. біогр. повісті (1983). Опубл. зб. літ.-крит. нарисів та есе "Наодинці з совістю" (1988), до якої увійшла повість-есе про Катерину Білокур "Квіти мої, діти". Упорядник, автор вступних статей і коментарів до збірок спогадів "Оксана Петрусенко" (1980), "Михайло Донець" (1983). З болг. мови переклав зб. нарисів "Коли мовчать слова" (кн. 1 — 2, 1968 — 69), з нім. — зб. "Легенди про Артеміду та інші новели" А. Зегерс (1971).

♦ Тв.: Рос. перекл. — Оксана Петрусенко. М., 1989.

■ Літ.: Головащенко М. Для нас і для нащадків. "Культура і життя", 1983, 17 липня; Шахова Л. Виток духовності. "Сільські вісті", 1988, 20 жовтня.

О. Г. Астаф'єв.