КАЗБЕГІ Олександр Михайлович

КАЗБЕ́ГІ Олександр Михайлович

• КАЗБЕГІ Олександр Михайлович

(псевд. — Мочхебарідзе)

[8 (20).І 1848, с. Степанцмінда, тепер смт Казбегі — 10 (22).XII 1893. Тбілісі, похов. у Казбегі]

- груз. письменник. З дворян. Навчався 1867 — 70 в Петровській землеробській та лісовій академії (тепер Моск. сільськогосп. академія ім. К. А. Тімірязєва). Повернувшись додому, протягом семи років був чабаном, пізнав звичаї горянської громади, з 1879 жив у Тбілісі. Автор роману "Елгуджа" (1881), повістей "Елісо", "Батьковбивця" (обидві — 1882), "Ціко" (1883), "Хевісбері Гоча" (1884), "Пастир" (1885), в яких змальовував життя горян, їхню боротьбу проти соціального гніту. Жорстокості, бездушності місцевих феодалів та царських чиновників К. протиставив велич і духовну красу простих людей, котрих він зображає з глибоким проникненням у психологію, своєрідність нац. характеру. Писав також поетичні твори, п'єси ("Один з нещасних", пост. 1880; "Арсен", пост. 1882; "Муки цариці Кетеван", пост. 1889, та ін.), літ.-крит. статті, етногр.-публіцист. нариси. Вів активну театр. діяльність. Переклав ряд творів В. Шекспіра, О. Грибоєдова, М. Лермонтова. Окремі твори К. переклали Є. Адельгейм, Й. Дінкевич та ін. Портрет с. 369.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Вибране. К., 1952; Рос. перекл. — Избранное. Тбилиси, 1974.

■ Літ.: Джибладзе Г. Казбеги и современность. — Эстетика Казбеги. В кн.: Джибладзе Г. Романтики и реалисты в грузинской литературе XIX века. Тбилиси, 1963; Аккерман Н. Г., Сапатова Т. С., Гикашвили Н. В. Александр Казбеги. Рекомендательный указатель литературы. Тбилиси, 1974.

О. Н. Мушкудіані.