КАЙТУКОВ Георгій Харитонович

КАЙТУКО́В Георгій Харитонович

• КАЙТУКОВ Георгій Харитонович

[29.Х (11.XI) 1911, с. Ход, тепер Алагірського р-ну Пн.-Осет. АРСР]

- осет. рад. поет і перекладач, нар. поет Пн.-Осет. АРСР з 1971. Член КПРС з 1940. Закінчив 1932 Пн.-Осет. пед. ін-т (м. Владикавказ). Учасник Великої Вітчизн. війни. Автор збірок "До боротьби" (1931), "Крилаті роки" (1932), в яких відобразив зміни на осет. землі за Рад. влади. Фронтові будні показав у зб. "В дні війни" (1944). Збірки "Вірші і поеми" (1948), "Зброя миру" (1951), "Вершини" (1952), "Весняні пісні" (1958), "Дякую, люди!", "Добре мати друга" (обидві — 1960), "Продовження життя" (1967), "Моє багатство" (1972), "Чудесне вогнище" (1974) та ін. присвячені мирній праці, дружбі народів. Написав вірш "Радянській Україні". Перекладає з л-р народів СРСР та західноєвроп. поезії. Серед перекладених ним творів — поеми "Катерина" і "Сон", вірші "Заповіт", "Думка" ("Нащо мені чорні брови"), "Якось-то йдучи уночі" та ін. поезії Т. Шевченка, поеми "Давня казка" та "Осіння казка" Лесі Українки. Підтримував дружні стосунки з П. Тичиною, М. Рильським, М. Бажаном, С. Борзенком, К. Герасименком та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Густі В. П. Обличчя. Ужгород, 1985; Рос. перекл. — Вершины. М., 1952; Спасибо, люди! М., 1959; Отечество пою. Грозный, 1984; Избранное. М., 1985.

■ Літ.: Лукашенко М., Сагутонов З. Георгий Кайтуков. Орджоникидзе, 1960.

І. А. Луценко.