КАЛІДАСА

КАЛІДА́СА

• КАЛІДАСА

(прибл. кін. 4 — поч. 5 ст. н. е.)

- інд. поет і драматург. Біогр. відомості не збереглися. Фольклорна традиція зображує його пастухом, який завдяки своєму обдаруванню став визнаним придворним поетом. Писав санскритом. Автор епіч. поем "Родовід Рагху" і "Народження бога Кумари", лірич. поем "Хмара-вістун" і "Пори року", драм "Малавіка і Агнімітра", "Знову впізнана Шякунтала" і "Мужністю здобута Урваші". Творчість К. пов'язана з інд. фольклором, відзначається життєвістю, гуманізмом, глибоким розкриттям людських почуттів. У ній чітко виявилися демокр. переконання К. (крит. зображення царів і брахманів, симпатії до простолюду тощо). На Україні спадщину К. вивчають з кін. 19 ст., його твори перекладали П. Ріттер, Г. Хоткевич (він же автор муз. п'єс на мотиви творів Калідаси).

Тв.: Укр. перекл. — Шякунтала. — Хмара-вістун. К., 1958; Хмара-Вістун. В кн.: Голоси староданьої Індії. Антологія давньоіндійської літератури. К., 1982; Рос. перекл. — Драмы. М., 1916; Избранное. Драмы и поэмы. М., 1956; Избранное. Драмы и поэмы. М., 1974.

Літ.: Ріттер П. Хмара-вістун. Старо-індійська елегія Калідаси. Х., 1928; Хоткевич Г. Вступне слово. В кн.: Калідаса. Шякунталя. Х., 1929; Пащенко В. И. Гордость индийской литературы — Калидаса. М., 1956; Эрман В. Г. Калидаса. М., 1976; Иванова Н. М. Калидаса. Биобиблиографический указатель. М., 1957.

В. І. Пащенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Калідаса — V або VI ст., найвидатніший індійський поет класичної епохи, лірик, епік, драматург; поема Меґхадута, 3 драми (Шакунтала), 2 епопеї. Універсальний словник-енциклопедія