КАЛЬВІНО (Calvino) Італо

КАЛЬВІ́НО (Calvino) Італо

• КАЛЬВІНО (Calvino) Італо

[15.Х 1923, м. Сантьяго-де-лас-Вегас, Куба — 19.XI 1985, м. Сієна]

- італ. письменник. Закін. 1947 Турін. ун-т. Учасник Руху Опору. В повоєнні роки співробітничав в органі ІКП — газ. L'"Unità" ("Єдність"). Творчу діяльність починав у річищі неореалізму (повість "Стежка павучих гнізд", 1947; збірка новел "Останнім прилітає крук", 1949). Автор філос.-алегор. трилогії "Наші предки" (повісті "Розполовинений віконт", 1952; "Барон на дереві", 1957; "Неіснуючий рицар", 1959). У повістях "Будівельна афера" (1957), "Хмара смогу" (1958), "Один день члена лічильної комісії" (1963) відображено бурхливу індустріалізацію в Італії повоєнних років. Цикл гумор. оповідок-притч "Марковальдо" (1963) — про долю простої людини в бурж. суспільстві. Гуманіст. погляди К. виражено у формі філос.-фантаст. притчі, пройнятої лагідним гумором (збірки оповідань "Космікомічні оповідання", 1965; "Нульовий момент", 1967). У романах "Таверна перехрещених доль" (1969), "Невидимі міста" (1972), "Якщо мандрівник однієї зимової ночі" (1979) відтворив складний філос.-етич. і психол. зміст сучасності, широко вдаючись до фантастики, алегорії та гротеску. Окр. твори К. переклали А. Перепадя, О. Помаранська та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Важкий день. "Всесвіт", 1965. № 12; Розполовинений віконт. "Всесвіт", 1967. № 7; [Твори]. "Всесвіт", 1983, № 6; 3 оповідок про Марковальдо. "Всесвіт", 1984, № 3; Рос. перекл. — Кот и полицейский. М., 1964; Тропа паучьих гнезд. — Несу. ществующий рыцарь. — Раздвоенный виконт. — Барон на дереве. — Облако смога. — Путь в штаб. М., 1984.

Д. С. Наливайко.