КАПРОНІ (Caproni) Джорджо

КАПРО́НІ (Caproni) Джорджо

• КАПРОНІ (Caproni) Джорджо

(7.I 1912, м. Ліворно)

- італ. поет, публіцист. Учасник Руху Опору. Належить до т. з. другого покоління представників герметизму. Автор збірок віршів "Ніби алегорія" (1936), "Поетичні фантазії" (1941), "Хроністорія" (1943), "Станси фунікулера" (1952), "Енеїв шлях" (1956), "Третя книжка та інше" (1968), "Французька трава" (1979), "Останнє передмістя" (1980), "Чесний мисливець" (1982), "Поетичні твори" (1983) та ін. У поезії К. звучать мотиви усвідомлення необхідності боротьби з усіма проявами фашизму, віра в культуру як важливий інструмент гуманістич. сусп. перетворень. Реалізм худож. мислення К. поєднується з новаторськими пошуками поетич. форм, здатних адекватно відбивати драм. проблеми сучасності. Прозові книжки: "Відкриті дні" (1942), "Крига ранку" (1954), "Лабіринт" (1984). Окремі вірші К. переклала О. Пахльовська.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. "Всесвіт", 1983, № 5; Рос. перекл. — [Вірші]. В кн.: Из современной итальянской поэзии. М., 1981.

■ Літ.: Пахльовська О. Трагічний кут історії. "Всесвіт", 1983, № 5.

О. Є.-Я. Пахльовська.