КАРАМАН (Caraman) Петру

• КАРАМАН (Caraman) Петру

(18.XII 1898, с. Вирлезь Текуцького пов. — 9.I 1980, Ясси)

- рум. фольклорист, етнограф. Закінчив 1925 Ясський ун-т, спеціалізувався 1925 — 28 із славістики в Краків. ун-ті, де захистив докт. дисертацію "Обряд колядування у слов'ян і румунів" (опубл. 1933). В Ясському ун-ті з 1938 викладав славістику і читав курс лекцій з гуцульської діалектології та етнографії. На поч. 30-х pp. K. зацікавився найдавнішою з відомих укр. нар. пісень — "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш..." ("Пісня про Штефана-воєводу"), яку починаючи від лекції "Штефан Великий в українській поезії" (1928) досліджував усе життя і присвятив їй фундам. працю "Старовинна народна пісня про Штефана-воєводу та відповідні лінгво-етнографічні проблеми" (залишилась у рукопису). Концепція К. про специфічний тип укр.-болг.-рум. колядок розроблена в грунтовних дослідженнях "Поколядь на південному сході Європи" (1981), "Колядування у румунів, слов'ян та інших народів" (1983) тощо. Дослідницькій діяльності К. приділив увагу О. Дей у працях "Величальні пісні українського народу" (кн.: Колядки та щедрівки. К., 1965); "Народнопісенні жанри" (в. 1. К., 1977).

■ Літ.: Ласло-Куцюк М. Україністика в житті і науковій спадщині Петру Карамана. В кн.: Обрії. Бухарест, 1986.

О. С. Романець.