КАРАСЛАВОВ Георгій Славов

• КАРАСЛАВОВ Георгій Славов

(12.I 1904, с. Дебир, тепер у складі м. Первомая Пловдив. обл. — 26.I 1980, Софія)

- болг. письменник і громад. діяч, академік Болг. АН з 1961, Герой Соц. Праці (1964), Герой НРБ (1974). Член БКП з 1924. Закін. 1930 Софійський ун-т. З поч. 20-х pp. брав участь у революц. русі, зазнав переслідувань. У 30-і pp. — один з організаторів антифашист. літ. руху. У збірках оповідань "Сопілка плаче" (1927), "На посту" (1932), повісті "Сількор" (1933) відобразив соціальні процеси на селі, змалював образ борця-комуніста. Реалістич. картина звичаїв, соціальних суперечностей села в роки монархофашист. режиму відтв. у романах "Дурман" (1938) і "Невістка" (1942). Повість "Танго" (1946) присвячена антифашист. боротьбі болг. народу в роки 2-ї світ. війни. Цикл романів "Прості люди" (т. 1 — 6, 1952 — 75) — широка панорама нар. життя від 1-ї світової війни до перемоги соціалістич. революції в Болгарії. Автор п'єс ("Габерови", 1955; "Камінь — у болото", 1959; "Голос народний", 1962; "Мати для всіх", 1973), літ.-крит. нарисів ("Єлин Пелин", 1949; "Зустрічі й розмови з Николою Вапцаровим", 1961; "Близькі й знайомі", 1968; "Зустрічі й розмови з Георгієм Димитровим", 1971). Писав також для дітей та юнацтва (повість "Ленко", 1957, та ін.). Окр. твори К. переклали В. Пасічний, С. Скирта, Ф. Неборячок, Ю. Чикирисов, Д. Білоус, Л. Горячко, А. Лисенко, О. Кетков. М. Малярчук та ін.

Тв.: Укр. перекл. — Невістка. — Перевал молоді. К., 1955; Відгомін Жовтня. К., 1959; "Камінь — у болото". К., 1960; Ленко К., 1961; Орлиний камінь. К., 1966; Прості люди, ч. 1 — 6. К., 1967 — 84; Горобець — молодець. К., 1978; Танго. В кн.: Добревський Д. Три сходинки до трону. — Караславов Г. Танго. К., 1985; Рос. перекл. — Избранное. М., 1969; Избранное, т. 1-2. М., 1983.

Літ.: Антоненко В. Георгій Караславов. В кн.: Сучасні болгарські письменники. К., 1962: Андреев В. Д. Георгий Караславов. Л., 1972; Мельникова И. Ю. Георгий Караславов. 1904 — 1980. Библиографический указатель и методические рекомендации. М., 1984.

О. Д. Кетков.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me