КАРАЧАЄВО-ЧЕРКЕСЬКА ЛІТЕРАТУРА

• КАРАЧАЄВО-ЧЕРКЕСЬКА ЛІТЕРАТУРА

- л-ра корінних народів Карачаєво-Черкеської а. о. — карачаївців, черкесів, абазинців і ногайців (див. також Ногайська література). Розвивається карач.-балкар. (карачаївська л-ра), кабардино-черкес. (черкеська л-ра), абазин. (абазинська л-ра) і ногайського (ногайська л-ра) мовами. Виникла в роки Рад. влади. До Жовтн. революції худож. творчість народів виражалася у фольклорі, найзначніша пам'ятка якого — нартський епос. У кін. 19 — на поч. 20 ст. спробу створити карач. писемність зробили поет, художник і просвітитель І. Кримшамхалов та поет-просвітитель І. Акбаєв (І. Тебердічі) — автор першої книги карач.-балкар. мовою "Рідна мова" на араб. графічній основі. У 20-х pp. створено писемність рідними мовами на лат. графічній основі. 1936 — на основі рос. алфавіту.

У своєму становленні К.-ч. л. спиралася на традиції фольклору, досвід рос. класич. і рад. л-ри. Героїчне минуле, громадян. війна, боротьба за повноправність жінки, колективізація — осн. тематика творів 20 — 30-х pp. З'явилися збірки карач. поетів — "Нові вірші" (1924) та "Революційні пісні" (1931) І. Каракетова, "Нові пісні" (1927), "Іскри свободи" (1929) та "Вірші й поеми" (1934) А. Уртенова, "Комсомольські пісні" О. Хубієва (1936), "Колгоспна праця" Х. Байрамукової (1939). В л-ру прийшли поети А. Боташева (перша карач. поетеса), К. Кочкаров, Д. Бойкулов, М. Урусов, Х. Бостанов, Т. Борлаков, черкеси А. Охтов, Х. Гашоков. Значного розвитку досягла драматургія (п'єси карачаївців Ш. Ебзеєва, A. К. Батчаєва, "Фатімат" ногайця Х. Булатова, 1932). Опубл. романи черкесів Х. Абукова "На берегах Зеленчука" (1930, у співавт. з В. Чернишовим), М. Дишекова "Заграва" (1934). Видатною подією в К.-ч. л. стала публікація роману "Чорна скриня" Х. Аппаєва (ч. 1 — 2, 1935 — 36), в якому відображено соціальні суперечності дореволюц. суспільства, подано правдиві картини побуту карачаївців. У 50 — 60-х pp. активно працюють карачаївці Х. Байрамукова (поема "Заліхат", 1959; роман "Гори та роки", 1964), О. Хубієв (поезії, роман-трилогія "Аманат", ч. 1 — 3, 1959 — 61), черкеси А. Охтов (повість "Камінь Асіят", 1962; роман "Чумацький шлях", 1968), Х. Гашоков (роман "Батько й син", кн. 1 — 2, 1959 — 68), абазинці Х. Жиров (роман "Дихання гір", 1962), Б. Тхайцуков (роман "Жменя землі", 1967) та ін. У 70 — 80-і pp. К.-ч. л. порушує проблеми сьогодення та історії народу — романи "Чалпан" Х. Байрамукової (1970), "Помста гірського аулу" П. Цекова (кн. 1 — 2, 1978 — 81), "Клятва кохання" К. Джеутанова (1986), "Гармошка" (1985) та "Йшла вулицею людина" (1987) І. Копаєва, "Дім — його бурка" B. Абітова (1987), "Джандра" Д. Лагучева (1987), "Непокірний" О. Хубієва (1988), наук.-фантаст. роман "28 років у льодовій скрині" Д. Кубанова (1982), повість "Де мчав кінь богатиря" М. Ахметова (1973), поетич. зб. "Гори говорять" (1978) і "Сінокіс" (1985) О. Хубієва; "Заглянь у своє серце" А. Ханфенова (1982), "Пісня засвічує зірку" Н. Хубієва (1985). У сучас. поезії і прозі виділяється творчість черкесів Х. Гашокова і А. Охтова. К.-ч. л. поповнилася новими творами карачаївців А. Суюнчева, Н. Кагієва, Н. Хубієва, М. Батчаєва та ін. Для дітей пишуть М. Шамалова, М. Ахметов, А. Ханфенов та ін. Літературознавство і літ. критика представлені працями Л. Бекізової, Х. Хажирокова, М. Хабічева, В. Тугова, А. Караєвої, Н. Байрамукової, Н. Кагієвої, Р. Ортабаєвої, З. Караєвої, Ш. Курмагулової. СП Карачаєво-Черкесії — з 1934.

Літ. зв'язки між карач.-черкес, та українською л-рами почалися в 1-й пол. 20 ст. О. Хубієв, а згодом — У. Алієв переклали деякі твори Т. Шевченка. В їхньому перекладі 1939 у Нальчику опубл. "Вибрані твори" укр. поета. 1989 у перекл. О. Хубієва опубл. поему "Кавказ" Т. Шевченка. Твори Т. Шевченка ногайською мовою перекладали С. Капаєв, Ф. Абдулжалілов, абазинською — М. Чикатуєв, кабарднно-черкеською — А. Ханфенов, Р. Хакандухов. Т. Шевченкові присвячені ст. "Співець свободи" А. Карданова (1961), вірші "Батьківщина поета" В. Абитова, "Твій погляд" А. Кубанова. Вірш "Україні" написав А. Суюнчев. До укр. тематики зверталися в своїй творчості брати Магомет, Осман і Назір Хубієви. Укр. мовою окремі твори Х. Байрамукової, М. Батчаева, А. Кубанова, А. Суюнчева, М. Чикатуева, Н. Хубієва, Ф. Абдулжалілова, С. Капаева, К. Кумратова, Х. Гашокова, К. Дугужіева, А. Ханфенова, Б. Тхайцухова, М. Тлябичевої переклали М. Братан, В. Бойченко, Б. Шевченко, Л. Куліш, М. Василенко, А. Звірик та ін. (увійшли до зб. "Теплі скарби. Вірші поетів Карачаєво-Черкесії", Сімферополь, 1972).

■ Літ.: Бекизова Л. А. Черкесская советская литература. Ставрополь, 1964; Караева А. И. Очерк истории карачаевской литературы. М., 1966; Тугов В. Б. Очерки истории абазинской литературы. Черкесск, 1970; Караева А. И. О военной прозе и современной карачаевской литературе. Черкесск, 1971; Бекизова Л. От богатырского эпоса к роману. Черкесск, 1974; Борлаков Б. К. Карачаево-балкарская довоєнная драматургия. Черкесск, 1975; Акачиева С. М. Карачаевский роман. Становление и развитие жанра. Черкесск, 1980.

М. А. Хубієв.