КАРПЕНКО Віталій Опанасович

КАРПЕ́НКО Віталій Опанасович

• КАРПЕНКО Віталій Опанасович

(3.III 1941, Київ)

- укр. рад. письменник, критик, публіцист, канд. філол. наук з 1979. Член КПРС з 1961. З 1990 — народний депутат УРСР. Закінчив 1966 Київ. університет і 1979 — Академію сусп. наук при ЦК КПРС. Працював у редакціях газет на Миколаївщині, журн. "Комуніст України", був на парт. роботі, з 1985 — редактор газ. "Вечірній Київ". Автор збірок нарисів "Скарби південного степу" (1978), "Подорож на острови" (1979), "Люди і кораблі" (1980), худож.-докум. повістей "Крізь шторми" (1981), "Глибокий фарватер" (1986). Опубл. дослідження "Джерело життя і краси. Проблеми природи, людини, моральності в сучасній українській прозі" (1983), публіцистич. книжку "Правди про себе не злякаєтесь?" (1988), зб. нарисів "Японія в глянці і без нього", зб. есе і нарисів про письменників "Тут, біля самого моря..." (обидві — 1989) тощо.

Літ.: Мельник В. Природа, людина, мораль. "Літературна Україна", 1983. 19 травня; Качкан В. До глибин людської сутності. "Україна", 1987, № 32; Лобода І. Насамперед — людина. "Журналіст України". 1987, № 5.

В. П. Агєєва.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me