КАТЕНІН Павло Олександрович

КАТЕ́НІН Павло Олександрович

• КАТЕНІН Павло Олександрович

[11(22).XII 1792, маєток Шайово Кологривського пов. Костром. губ. — 23.V (4.VI) 1853, там же]

- рос. поет, драматург, критик, перекладач, член Рос. АН з 1833. Учасник Вітчизн. війни 1812, декабрист. руху. Близький друг О. Пушкіна, О. Грибоєдова, В. Кюхельбекера. 1820 за політ. мотивами у чині полковника був звільнений з військ. служби і 1822 висланий з Петербурга. Писав вірші, балади ("Наташа", "Убивця", "Лісовик", "Ольга", всі 1814 — 16), позначені нац. колоритом. Вірш К. "Наша вітчизна страждає..." (1816) став революц. гімном декабристів. У вірші "Мстислав Мстиславич" (1819) використав мотиви "Слова о полку Ігоревім". Автор трагедії "Андромаха" (1809 — 19, пост. 1827), комедій "Студент" (1817, разом з О. Грибоєдовим) і "Плітки" (1820), памфлету "Давня бувальщина" (1827, проти самодержавства), поеми "Княжна Милуша" (1834) та ін. Переклав трагедії "Аріадна" Т. Корнеля, "Сід" П. Корнеля, "Гофолія" Ж. Расіна та ін. К. належать праці з питань естетики, мистецтва, теорії л-ри (кн. "Размышления и разборы". М., 1981). Поетич. інтерпретацію К. уривка "Оповідь Цінни" з трагедії П. Корнеля "Цінна" переклав укр. мовою Ф. Скляр.

Тв.: Избранные произведения. М. — Л., 1965; Укр. перекл. — Оповідь Цінни. З трагедії П. Корнеля "Цінна". В кн.: Співці свободи. К., 1975.

Літ.: Бертенсон С. Павел Александрович Катенин. СПБ, 1909; Черейский Л. А. Современники Пушкина. Л., 1981; Злобина Л. Еще раз о "парадоксе Катенина". "Вопросы литературы", 1983. №4; Касаткина В. Н. Поэзия гражданского подвига. М., 1987.

Н. М. Жаркевич.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me