КАШЕЛЬ Майя Дмитрівна

КА́ШЕЛЬ Майя Дмитрівна

• КАШЕЛЬ Майя Дмитрівна

(10.I 1930, Київ — 24.II 1987, Дніпропетровськ)

- укр. рад. перекладачка. Закінчила 1954 Держ. центр. курси іноз. мов (Москва). Самотужки вивчила в'єтн. мову. Була прикута до ліжка тяжкою хворобою. Переклала з в'єтн. мови збірники поезій "В'єтнам бореться", "Слово з полум'я" (обидва — 1972), "Літопису рядки багряні" (1979), "Дороги Чионгшону" (1984), книжки "В'єтнамські прислів'я та приказки" (1977), "Оповідання" письменників В'єтнаму" (1981), зб. новел "Очі" Нам Као (1975), роман "Гора Хондат" Ань Дика (1976), зб. "Поезії" То Хиу (1978). Для дітей переклала: зб. оповідань "Мами немає вдома" (1972), повісті "У джунглях Півдня" Доан Зоя (1976), "На захід від Довгих гір" By Хунга (1986), казки "Як Лев собі друзів обирав" (1974), "Прийомна дочка тигра" (1983), кн. "В'єтнамські народні казки" (1984) та ін. В перекладі в'єтн. мовою були опубл. вірші К. і поема "Нгуєн Ван Чой", Лауреат премії ім. М. Т. Рильського (1981).

Літ.: Нікуліна Н. Голос мужній і щирий. "Літературна Україна", 1981, 6 березня.

С. Г. Миронюк.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me