КЕЗМА Тауфік Гаврилович

КЕ́ЗМА Тауфік Гаврилович

• КЕЗМА Тауфік Гаврилович

[20.VI (2.VII) 1882, Дамаск — 9.IV 1958, Київ]

- укр. рад. філолог-араб.ст. За походженням араб. Закінчив 1896 у Назареті (Палестина) рос.-араб. школу і відтоді жив у Києві, де 1906 закінчив духовну академію. З 1913 викладав араб. мову в вузах Києва, 1939 — 52 — у Київ. ун-ті (з 1948 — професор). Автор підручника "Елементарні основи граматики араб.ької мови у популярному викладі" (1928). Упорядковував стародавні араб.ькі рукописи у фондах ЦНБ (тепер ім. В. І. Вернадського) АН УРСР та Арабо-іранського кабінету АН УРСР. Переклав укр. мовою "Оповідання араб.ького історика Абу Шоджі Рудраверського XI ст про те, як охрестилася Русь" (1927), біографію Ібн Сіни, написану його учнем Абу Убайдом Джузджані, поему середньовічного араб. поета Абана Лахикі, повість Джелала Халіда про нац.-визв. рух в Іраку, збірки оповідань Мухаммеда Теймура "Що бачать очі" (1957, у співавт.) і М. Нуайме "Знатні" (1958). Російськомовні переклади К. ввійшли до зб. "Ливанские рассказы" (1959). Був співробітником кількох араб. журналів, де друкував і матеріали про сходознавство на Україні.

■ Літ.: Ковалівський А. П. Тауфік Гаврилович Кезма. "Український історичний журнал", 1958, № 4.

В. С. Рибалкін.