КЕРНИЦЬКИЙ Іван Михайлович

КЕРНИ́ЦЬКИЙ Іван Михайлович

• КЕРНИЦЬКИЙ Іван Михайлович

(30.ІХ 1909, с. Гаї, тепер Пустомитівського р-ну Львів. обл. — 9.IV 1979, Львів, похов. у рідному селі)

- укр. рад. мовознавець, доктор філол. наук з 1969. Закін. 1937 Львів. ун-т. З 1946 працював в Ін-ті сусп. наук АН УРСР (Львів). Автор праць з граматики, лексикології й лексикографії укр. мови ("Наголос у сучасній українській літературній мові", 1954, у співавт.; "Іван Франко як мовознавець", 1956; "Із спостережень над формами давньоминулого часу в староруських і староукраїнських пам'ятках", 1959, та ін.). Один з укладачів "Польськоукраїнського словника" (т. 1 — 2, 1958 — 60), "Словника староукраїнської мови XIV — XV ст." (т. 1 — 2, 1977 — 78; премія ім. І. Я. Франка АН УРСР, 1980). К. — співавтор підручника "Język polski" ("Польська мова" для рад. шкіл з польс. мовою навчання) та "Короткого тлумачного словника української мови". Упорядкував (разом з О. Купчинським) кн. "Акти села Одрехови. Прикарпаття. Пам'ятки української ділової писемності XVI — XVII ст.", 1970.

Тв.: Система словозміни в українській мові. На матеріалах пам'яток XVI ст. К., 1967.

Літ.: Іван Михайлович Керницький. "Мовознавство", 1979. № 4.

Л. Л. Гумецька.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me