КЕШОКОВ Алім Пшемахович

КЕШО́КОВ Алім Пшемахович

• КЕШОКОВ Алім Пшемахович

[9(22).VII 1914, с. Шалушка, тепер Чегемського р-ну]

- кабард. рад. письменник, народний поет Кабардино-Балк. АРСР з 1964, Герой Соціалістичної Праці з 1990. Член КПРС з 1941. Закін. 1935 Пн.-Кавказ. пед. ін-т (Владикавказ) і 1953 Академію сусп. наук при ЦК КПРС. Учасник Великої Вітчизн. війни. Депутат Верх. Ради СРСР 7 — 8 скликань. У поетич. збірках "Шлях вершника" (1946), "Земля молодості" (1948), "В новому домі" (1953) зображує героїзм у боротьбі з нім.-фашист. навалою та повоєнне соціалістичне буд-во в Кабарді. Започаткував сучасну кабард. філос. лірику: збірки "Нагріте каміння" (1964), "Тавро" (1969), "Кубок неба" (1975), "Богатирська чаша" (1980), "Вірші-стріли" (1981), "Вогонь для ваших домашніх вогнищ" (1983). К. належать психол, романи "Вершини не сплять" (кн. 1 — 2, 1960 — 66), "Зламана підкова" (1973). "Схід місяця" (1977), "Грушевий цвіт" (1978), "Шабля для еміра" (1981), автобіогр. повість "Вид з білої гори" (1974). Написав поезії "Києву", "Тарас Шевченко", переклав поему "Катерина" Т. Шевченка. Вплив образу Катерини відчутний у поемі К. "Біля підніжжя гори". Окремі твори К. переклали М. Упеник, О. Новицький, Л. Горлач, М. Сингаївський, роман "Вершини не сплять" — З. Біленко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Вершини не сплять, кн. 1 — 2. К., 1974 — 75; За Партією йди! В кн.: Сузір'я, в. 10. К., 1976; [Вірші]. "Літературна Україна", 1977, 1 липня; Києву. В кн.: Сузір'я, в. 16. К., 1982; Рос. перекл. — Собрание сочинений, т. 1 — 4. М., 1981 — 82; Кубок неба. М., 1975; Книга утра. М., 1983; Сабля для эмира. М., 1986; Долина белых ягнят. М., 1989.

■ Літ.: Гоффеншефер В. Путь Всадника. М., 1969; Сокуров М. Лирика Алима Кешокова. Нальчик, 1969; Дементьев В. Co временем в ладу. Нальчик, 1985; Тхагазитов Ю. М. Адыгский роман. Нальчик, 1987.

З. М. Налоєв.