КИРЕЄВ Ахняф Нурійович

КИРЕ́ЄВ Ахняф Нурійович

• КИРЕЄВ Ахняф Нурійович

[псевд. — Мерген Кірей; 28.VI (11.VII) 1912, с. Кігази, тепер Мішкинського р-ну — 24.I 1984, Уфа]

- башк. рад. письменник, літературознавець, фольклорист, доктор філол. наук з 1963. Член КПРС з 1941. Закінчив 1954 Академію сусп. наук при ЦК КПРС (Москва). Збірки оповідань "Подарунок" (1938), "Метушлива людина", "Пошук" (обидві — 1940), "Гора Фірюзи" (1959), "Біля тихого озера" (1974), повість "Неспокійне літо" (1952) присвячені трудівникам села, робітн. молоді. Подвиги воїнів-башкирів у роки Великої Вітчизн. війни змалював у збірках оповідань "Наш похід" (1942), "Башкири" (1943), "Джигіти" (1944) та ін., драмах "Моя сім'я" (1942), "Битва" (1944). П'єса "Ранок міста" (1950) — про молодих будівельників. У романі "На схилах Нариш-Тау" (1951) показав башк. нафтовиків. Образ поета-просвітителя М. Акмулли створив у п'єсі "Обірвана мелодія" (1963). В істор. романі "Крило беркута" (кн. 1 — 4, 1978 — 85) відтворив події, пов'язані з приєднанням Башкирії до Росії в 16 ст. Автор книг для дітей (повісті "Караїдель", 1949; "Загублені сліди", 1973; збірки оповідань "Алдар і шайтан", 1959; "Дідусева сокира", 1968, та ін.). Досліджував башк. л-ру; нар. епос, приказки, прислів'я, загадки (праці "Башкирський народний епос", 1961; "Дзеркало душі народної", 1960; "Зошит пісень", 1964, та ін.). Оповідання "Дружба" (1943) — про дружбу башк. і укр. народів.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Тайна Караидели. М., 1972; Чудесный айран. М., 1976; На склонах Нарыш-Тау. Уфа, 1979; Крыло беркута, кн. 1 — 2. Уфа, 1987 — 88.

С. Г. Сафуанов.