КИСЕЛЬОВ Володимир Леонтійович

КИСЕЛЬО́В Володимир Леонтійович

• КИСЕЛЬОВ Володимир Леонтійович

(3.V 1922, Київ)

- рос. рад. письменник. Член КПРС з 1946. Учасник Великої Вітчизн. війни. Навчався 1946 — 48 у Київ. ін-ті театр. мистецтва. Працював у пресі, був кор. "Литературной газети" по УРСР, гол. ред. щорічників АН УРСР і Т-ва "Знання" Укр. РСР "Наука і культура" (1965 — 72). Перші книжки — повість "Великі турботи" (1954) та зб. нарисів "Хороший настрій" (1958). Важливі соціально-психол. проблеми, пов'язані з життям трудового колективу, порушив у романі "Людина може" (1960). Роман "Злодії в хаті" (1963; укр. перекл. О. Дяченка) — про діяльність карного розшуку та чекістів у перші роки Рад. влади. Духовне становлення молоді, взаємини батьків і дітей — теми позначених психологізмом та лірич. гумором романів "Дівчинка і птахоліт" (1966), "Любов і картопля" (1982), "Тільки для дівчаток" (1986). У дилогії "Веселий Роман" (1970) і "Роман шукає" (1984, у співавт. з М. Білкуном), написаній у стилі "сповідальної" прози, зображено молодого сучасника, наділеного почуттям людської гідності, який займає активну життєву позицію.

Тв.: Девочка и птицелет. — Только для девочек. К., 1989; Укр. перекл. — Злодії в хаті. К., 1963.

Літ.: Дубов Н. Дети и взрослый мир. "Литературная газета", 1966, 8 сентября; Слабошпицький М. Загадки й розгадки перехідного віку. В кн.: Наука і культура. Україна, 1983, в. 18. К., 1984; Ольшевський І. Відповідати за того, хто поруч. "Літературна Україна", 1987, 28 травня.

Н. І. Чорна.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me